заправка

и Заправа

1) (действ. от Заправлять): а) за[у]правляння, заправа, засування чого; б) орудування, керування ким, чим, верховодження ким и над ким; в) заправляння, засмачування, заправа, затовкування, затирання, заминання, забілювання, засмажування чого чим; г и д) заправа (Оттенки см. Заправлять);

2) (чем заправляют кушанье) заправа, (толчен. сало с растёрт. пшеном) затірка, затовчка, (пережар. мука на жиру) засмажка;

3) заправка (перен.: известн. привычки, направление) - заправка, направка (Номис), виправка, вимуштрівля, завича, постава, задмух (-ху). Человек с запорожской -кой - чоловік запорозької направки, виправки, по-запорозькому виправлений, вимуштруваний, поставлений. С воровской -кой - злодійського задмуху (Франко).

* * *

1) запра́влення, (неоконч. д.) заправля́ння

2) запра́ва; за́смачка; за́товка; за́смажка; за́кришка